Поради батькам конфліктних дітей

 1. Стримуйте прагнення дитини провокувати сварки з іншими. Треба звертати увагу на недоброзичливі погляди один на одного або бурмотіння собі під ніс. Звичайно, в усіх батьків бувають моменти, коли ніколи й неможливо контролювати  дітей. І тоді найчастіше виникають «бурі».

2. Не намагайтеся припинити сварку, обвинувативши іншу дитину в її виникненні і захищаючи свою. Намагайтеся об’єктивно розібратися в причинах її виникнення.

3. Після конфлікту обговоріть з дитиною причини його виникнення, визначте неправильні дії вашої дитини, що призвели до конфлікту. Спробуйте знайти інші способи виходу з конфліктної ситуації.

4. Не обговорюйте при дитині проблеми її поведінки. Вона може утвердитися в думці про те, що конфлікти неминучі, і буде продовжувати провокувати їх.

  

Опитувальник для діагностики

посттравматичного стресового розладу після події, що спричинила у Вас психологічну травму:

1. Чи уникали Ви спогадів про цю подію, намагаючись залишатися подалі від певних місць, людей або не займатися певною діяльністю? Так – Ні

2. Чи втратили Ви зацікавлення у діяльності, яка раніше була для Вас важливою або приносила задоволення? Так - Ні

3. Чи стали Ви більш ізольованими від інших людей або віддаленими від них? Так – Ні

4. Чи відчули Ви, що Вам важко закохатися або захопитися іншими людьми? Так – Ні

5. Чи відчули Ви, що Вам стало важче планувати майбутнє? Так – Ні

6. Чи з'явилися у Вас проблеми із засинанням чи сном? Так – Ні

7. Чи стали Вас дратувати чи лякати звичні звуки чи рухи? Так – Ні

________________________________________________________

Якщо Ви або людина, про яку Ви дбаєте, відповіли "Так" щонайменше на 4 питання, відділіть від брошури цю анкету та зверніться до лікаря чи іншого медичного працівника, щоб разом із ним обговорити відповіді на ці запитання. Поставити діагноз ПТСР може лише лікар або інший кваліфікований медичний працівник.

 

Для попередження та вирішення конфліктів:

• зберігайте витримку в будь-якій ситуації;

 • вчасно зупиніться, намагайтесь не доводити справи до агресивного чи ворожого загострення;

 • дайте можливість людині, з якою спілкуєтесь, повністю висловитися;

 • критикуйте не людину, а її думку;

 • ілюструйте свою позицію більше аргументами, ніж емоціями;

 • всебічно аналізуйте розмови, щоб виявити свої помилки, і знати на майбутнє, як їх уникнути;

 • знайдіть у поведінці, бажаннях, прагненнях своїх близьких щось позитивне, зосередьтеся на цьому;

 • показуйте на власному прикладі дітям, як треба правильно сперечатися;

 • не переносьте своє змінене ставлення до близьких дорослих на дітей, підтримуйте з дітьми ті ж стосунки, що й раніше;

 • оцініть свій емоційний ресурс у підтриманні стосунків з вороже на лаштованими близькими людьми. Якщо зараз це не під силу – відкладіть на час спілкування або уникайте тем, на ґрунті яких відбуваються постійні неконструктивні суперечки;

  • зміцнюйте зв’язки, розвивайте теми, які вас зближують.